Війна забирає життя наших героїв. Багато жінок залишаються наодинці зі своїм горем. Ми продовжуємо цикл статей про переживання втрати, які створюємо разом із платформою “Твій психолог”. Сьогодні ми поговоримо про те, як повернутися до життя після страшних потрясінь.
Спершу давайте спробуємо проаналізувати етапи емоційного горювання.
На першому етапі ми переживаємо найважче потрясіння, постійно хочеться плакати, ми навіть можемо відчувати фізичний біль.
На наступному етапі, біль часто трансформується в агресію: на інших, на себе. Аутоагресія – це коли ми починаємо завдавати собі болю. І, насправді, це не тільки про фізичні пошкодження, це й про побутові речі: заборони, самокатування. У такому випадку важливо дати собі співчуття замість засудження.
Зрештою, останній, третій етап цього болю – це коли у вас з’являється звичка до болю. Це почуття, що ви без цього вже не можете. Ви забуваєте своє життя до цього болю, ви не уявляєте своє життя після цього болю.
Задача проживання полягає в тому, щоб цієї руйнівної звички позбавитись і повернути собі самопочуття і стан, у якому буде місце для радості, прощення, вдячності та задоволення. А також, власних планів на майбутнє.
Реорганізація життя після смерті близької людини
Разом із близькою людиною ми втрачаємо спільні плани на майбутнє, величезна частина нашого життя ніби вмирає разом із нею. Але це зовсім не так, ми продовжуємо жити, а тому так важливо будувати свій світ нібито “заново”.
Вшанування пам’яті коханої людини
У різних культурах та віросповіданнях є ритуали вшанування пам’яті людини після її смерті. Іноді сім’ї створюють власні ритуали: запалювання свічок або особлива сімейна вечеря. Можливо, ви захочете вшанувати пам’ять близької людини в особливий, важливий саме для вас спосіб. Комусь підійде відкрите вшанування пам’яті близької людини. Це може бути публікація в соцмережах на згадку про минуле, меморіальна дошка або посаджене в саду дерево. Все це допоможе вам прожити втрату. Що б ви не обрали, пам’ятайте – немає правильного чи неправильного способу вшанувати пам’ять коханої людини.
Як розпорядитися особистими речами
Одяг та особисті речі вашої близької людини можуть мати для вас особливе значення. Деякі люди відчувають гостру необхідність звільнити шафи та полиці від речей відразу після смерті близького. Інші зберігають все так, як було раніше . Можливо, вам стане краще, якщо ви, навпаки, будете користуватись одягом або книгами коханої людини. Ви також можете віддати ці речі родичам та друзям. Ці рішення можете ухвалити тільки ви. Не поспішайте щось вирішувати і зробіть так, як найбільш прийнятно для вас та вашої родини.
Спілкування з сім’єю та друзями
У цей час вас можуть підтримати родичі та друзі. Однак, у них виникатимуть власні почуття та реакції, пов’язані зі смертю близької людини та вашим переживанням горя. Деякі люди не знають, що говорити в такому випадку. Вони можуть сказати щось нетактовне чи грубе, коли намагаються виразити співчуття. Ваші потреби можуть не завжди бути зрозумілими для родичів та друзів. Тому є необхідним проговорити ваші потреби, навіть коли це складно. Якщо ви не готові до розмови, можливо, вам буде легше надіслати текстове повідомлення. Ви також можете попросити друга або родича допомогти у спілкуванні з іншими людьми у цей період.
Прийняття рішень
Наразі вам може бути складно приймати рішення. Тому після втрати близького важливі питання краще відкласти на деякий час. Переїзд, зміна роботи, перегляд фінансових справ – це все зачекає. Ви також можете попросити поради щодо важливих рішень у вашому житті в друзів та родичів.
Свята та річниці
Настануть різні визначні дати: ювілеї, дні народження та свята, які нагадують вам про втрату. Вам може бути важко вперше відзначати ці дні без коханої людини. Полегшити проживання допоможе завчасне планування.
Можливо, ви захочете цього разу відзначити ці дні по-іншому. Перегляньте сімейні традиції, спробуйте створити нові. І знов – зверніться до друзів та близьких, відзначте цей день з ними разом, якщо відчуваєте потребу.
Догляд за собою
Горе може викликати психічний, фізичний та емоційний стрес. Важливо приділяти увагу своїм потребам. У цей період догляд за собою може бути не головним. Ви можете бути зосереджені на турботі про інших членів сім’ї. Ви навіть можете відчувати почуття провини з приводу того, що приділяєте увагу собі. Якщо ви дозволите собі доглядати за собою та знайдете для цього час, це допоможе вам впоратися зі втратою.
Знаходьте час для себе
Кожен із нас дбає про себе по-своєму. Деяким людям допомагає фізична активність, наприклад, прогулянки або виконання вправ. Інші воліють до спілкування з друзями та родичами. Ви можете також можете спробувати нові хобі, наприклад, приготування їжі або садівництво.
Створіть свою “систему підтримки”
Проживання горя самотужки – складне випробування. Важливо створити систему підтримки для вас та вашої родини.
Це може бути:
- проведення часу з друзями та сім’єю;
- звернення за консультацією до спеціалістів;
- волонтерська робота чи участь у громадських заходах.
Важливо підтримувати відкрите спілкування з тими, хто вас підтримує. Розмова з ними про ваші переживання допоможе вам залишатися на зв’язку, поки ви переживаєте горе.
Визнайте необхідність професійної допомоги
Якщо ви все ще дуже гостро відчуваєте біль втрати більш ніж протягом 6 місяців з моменту втрату близької людини, можливо, вам слід розглянути можливість отримання додаткової підтримки.
Ось деякі ознаки того, що ви потребуєте професійної допомоги:
- ви відчуваєте глибокий смуток; здається, що життя втратило сенс;
- ви втратили інтерес до того, що вам подобалося, або перестали отримувати від цього задоволення
- ви уникаєте громадських заходів
- вам складно приймати рішення чи вирішувати повсякденні завдання;
- ви не можете доглядати за собою або своїми дітьми
- у вас проблеми зі сном або їжею
- ви відчуваєте сильне почуття провини, жалю чи гнів
- у вас з’явилися шкідливі звички, наприклад, зловживання алкоголем або наркотиками
- у вас з’являються думки про самогубство або заподіяння собі шкоди
Якщо ви спостерігаєте за собою хоча б одну з ознак вже тривалий час – обов’язково зверніться за допомогою до спеціаліста.
Ми не можемо запобігти смерті, але завдяки часу, терпінню та підтримці ми можемо навчитися справлятися з втратою. Що найважливіше – ми можемо знайти способи знову набути сенсу життя.
